План Вступ Розділ І. Теоретико-методичні поняття банкрутства. Поняття банкрутства. Суб’єкти банкрутства, причини виникнення. Аспекти формування механізму банкрутства в Україні. Стратегія запобігання банкрутства. Розділ ІІ. Аналіз фінансового стану підприємства як засіб оцінки ймовірності банкрутства. 2.1. Аналіз фінансової стійкості підприємства, ліквідності і платоспроможності. 2.2. Аналіз імовірності банкрутства. Розділ ІІІ. Шляхи подолання збиткової роботи підприємства. 3.1. Санація підприємства, як шлях подолання збиткової роботи підприємства. 3.2. Шляхи подолання банкрутства підприємством на сучасному етапі. Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з сутністю процедури банкрутства , основних показників банкрутства підприємства, вивченням законодавчої бази, її головних аспектів, передумовами банкрутства та заходами щодо запобігання кризовим ситуаціям. Завдання полягає в аналізі нормативної бази, спеціалізованої літератури, періодичних видань тощо, з метою об’єктивного аналізу досліджуємого питання. Актуальність даної теми полягає в тому, що нестабільність в економіці країни, криза неплатежів і як наслідок існування колосальної взаємозаборгованості, політична нестабільність суспільстві, недосконалість законодавства в галузі господарського права та податкової політики, слугують причиною існування в країні стійкої тенденції до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств. Причому тенденції банкрутства поширюються не лише на окремих суб'єктів господарювання, а й на цілі галузі економіки (наприклад, сільське господарство, яке вже впродовж багатьох років перебуває в глибокій фінансовій кризі і де понад 85 % господарюючих суб'єктів закінчують свою діяльність щорічно із збитками; в промисловості збитковим є кожне друге підприємство). Виходячи з впливу механізму банкрутства на економіку країни в цілому особлива увага повинна приділятися ретельному дослідженню причин банкрутства , методами його запобігання та регулюванню процедури банкрутства. Характерними ознаками фінансової кризи підприємства є скорочення попиту на його продукцію, і, як наслідок, зниження обсягів виробництва; зростання заборгованості постачальникам, держбюджету та банкам; затримки з виплатою заробітної плати працівникам. Кількість таких підприємств в економіці України неухильно зростає. Причому тенденції банкрутства поширюються не лише на окремих суб’єктів господарювання, а й на цілі галузі економіки (наприклад, сільське господарство, яке вже впродовж багатьох років перебуває в глибокій фінансовій кризі і де понад 85% господарюючих суб’єктів закінчують свою діяльність щорічно із збитками; в промисловості збитковим є кожне друге підприємство). На сьогоднішній день для більшості українських підприємств характерним є більш або менш однакове коло проблем: зміна економічного середовища, в якому вони існують; втрата традиційних ринків збуту власної продукції; зміна системи планування і, як результат – порушення ритмічності виробничої діяльності; нестабільність правового поля. Крім того, процес приватизації також призвів до корінної зміни принципів управління підприємством, зачепив основи його існування. В ході приватизації держава втратила роль адміністратора, передав її акціонерам (новим господарям) та виконавчому органу управління – правлінню на чолі з головою. Саме ж підприємство опинилося в агресивному ринковому середовищі. З одного боку, вчорашні дружні колеги по галузі перетворилися на підступних конкурентів, з іншого – на утворений ринок хлинула більш якісна та часто більш дешева продукції іноземних виробників. По суті, у багатьох підприємств, в наслідок приватизації, так і не з’явився реальний господар, зацікавлений в розвитку підприємства і в стабільній його роботі. Це далеко не повний перелік проблем, які для багатьох українських підприємств стали причиною банкрутства і ліквідації. Щоб процеси банкрутства господарюючих с...